ГОЛУБКА, КИ,
Голубка, ки, ж.
1) Голубка, голубица. Там сидить голуб із голубкою. Мет. 107.
2) Ласкательное слово. А вона, моя голубка, нічого не знає. Шевч. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная…. Г. Барв. 107. Ум. Голубонька, голубочка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 306.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГОЛУБКАТИСЯ, КАЮСЯ, ЄШСЯ, →← ГОЛУБИЦЯ, ЦІ,